На Релігієзнавчі нариси. 2010. № 1
Андрій Васьків. «Релігієзнавчі нариси» – новий український релігієзнавчий журнал
На Релігієзнавчі нариси. 2011. № 2
Євгеній Білоножко. «Академічний журнал без академіків»
Ксения Колкунова. «Релігієзнавчі нариси» продолжают путь к читателю
На Релігієзнавчі нариси. 2012. № 3
Євгеній Титомир. «Релігієзнавчі нариси» №3: бадьористе прямування
Сергій Головащенко. «Релігієзнавчі нариси» № 3 – нотатки зацікавленого читача
На Релігієзнавчі нариси. 2013. № 4
Полякова Я.В. «Четвертий випуск журналу «Релігієзнавчі нариси»
Вікторія Малюська. Релігійна освіта в «Релігієзнавчих нарисах»
На Релігієзнавчі нариси. 2015 № 5
Олександр Бродецький. Підносячі релігієзнавчу науку до нових обріїв
Ігор Дмитрук. «Релігієзнавчі нариси» випуск №5: Фенікс з полум’я прокинувся
На Релігієзнавчі нариси. 2016 № 6
Ігор Богдановський. Новітнє і нетрадиційне у світлі «Релігієзнавчих нарисів»
Антон Лисенко. Рецензія на журнал «Релігієзнавчі нариси» – після читання у вас залишиться приємний післясмак
Полякова Я.В. Четвертий випуск журналу "Релігієзнавчі нариси"
| 
Полякова Я.В.,
к.п.н., доц. кафедри германської філології Макіївського економіко-гуманітарного інституту
Журнал «Релігієзнавчі нариси» є свідченням зростання інтересу до релігії і релігійної освіти в сучасному українському суспільстві і водночас відображенням дискусійності питання щодо присутності релігії у державних школах.
Четвертий номер журналу «Релігієзнавчі нариси» звертає на себе увагу, перш за все, складом редакційної колегії, до якої входять визнані фахівці з різних країн, а також чіткою структурованістю випуску, який містить рубрики «Теоретичні питання релігійної освіти», «Релігійна освіта у Європі», «Релігійна освіта конфесій», «Переклад», «Архів», «Рецензії» та перелік дисертацій з релігійної освіти.
Сергій Головащенко. "Релігієзнавчі нариси" №3 — нотатки зацікавленого читача
|
Сергій ГОЛОВАЩЕНКО,
доцент Києво-Могилянської академії
«РЕЛІГІЄЗНАВЧІ НАРИСИ» № 3 – НОТАТКИ ЗАЦІКАВЛЕНОГО ЧИТАЧА
Нині ми, які займаємося чи то різногалузевими дослідженнями релігії, чи то викладанням релігієзнавчих курсів в університетах, чи бодай навчаємося на гуманітарних факультетах чи відділеннях – жодна з названих категорій не є надто розпещеною великою кількістю спеціальної професійно, дисциплінарно зорієнтованої періодики – особливо «від вітчизняного виробника».
Тож не є випадковим, що поява у цій царині кожної нової пропозиції зустрічається з приємністю та ще й зі сподіваннями на майбутнє. А коли нове видання, з’явившись, не зникає після першого-другого випуску, коли воно виявляється спроможним довести свою життєздатність, коли починає, спершу навпомацки, а згодом усе більш усвідомлено та сміливо віднаходити та вибудовувати власний стиль, дедалі виразнішою мовою звертаючись до нас з вами – усе це спонукає до серйозного, поважного ставлення. І відповідно, заслуговує на розголос, на критичне та водночас конструктивне оцінювання.
Ксения Колкунова. «Релігієзнавчі нариси» продолжают путь к читателю
|
Ксения Колкунова.
преподаватель Православного Свято-Тихоновского гуманитарного университета (Москва).
«Релігієзнавчі нариси» продолжают путь к читателю
Второй номер журнал«Релігієзнавчінариси», пожалуй, должен больше сказать о будущем этого издания. Все-таки все мы, запуская какой-либо проект, бросаем все силы именно на пилотный выпуск. Тем приятнее было увидеть, что второй номер журнала Молодежной ассоциации религиоведов получился во всяком случае не слабее, чем первый.
Выбранный редколлегией формат журнала «все обо всем», подразумевающий неограниченное количество рубрик и тем, затронутых в материалах, с одной стороны, позволяет затронуть большинство актуальных и весомых тем для научного изучения религии.
Євгеній Титомир. «Релігієзнавчі нариси» №3: бадьористе прямування
|
Євгеній Титомир,
магістр релігієзнавства
«Релігієзнавчі нариси» №3: бадьористе прямування
Сутність науки полягає у постійному русі, що передбачає самовдосконалення та розширення меж впливу. Практика вперто доводить, що саме діяльність молодих науковців стає головною рушійною силою, що долає застиглість академічних форм та стимулює науку виходити на новий рівень.
Це, однак, не виправдовує розповсюджене на сьогоднішній день кліше про жорстку конфронтацію між творчою молодістю та увінчаним статусами і регаліями досвідом. І черговий, вже третій, номер журналу «Релігієзнавчі нариси» наочно демонструє високий потенціал молодіжного релігієзнавства в Україні та його готовність конструктивно взаємодіяти із академічним рівнем.
Євгеній Білоножко. Академічний журнал без академіків
|
Євгеній БІЛОНОЖКО,
старший викладач кафедри філософії
Київського національного економічного університету ім. Вадима Гетьмана,
кандидат філософських наук.
АКАДЕМІЧНИЙ ЖУРНАЛ БЕЗ АКАДЕМІКІВ
Стандартизація та вакізація науки призводить до виродження. Другий номер «Релігієзнавчих нарисів» доводить — робити якісний науковий журнал можна без титулів та рангів.
На початку варто підкреслити, що у вітчизняному науковому середовищу мені видаються особливо цінними тексти, які надруковані саме у «неваківських» наукових журналів. І взагалі, науковий журнал непов’язаний із академічною установою, який видає тексти не для галочки, може цікавити тільки своєю фаховістю, саме таким, на мою думку, є другий номер «Релігієзнавчих нарисів», який видає Молодіжна асоціація релігієзнавців (МАР). Отож, перейдемо безпосередньо до змісту журналу.