Вікторія Малюська,
кандидат наук з державного управління,
доцент кафедри державного управління і менеджменту
Національної академії державного управління при Президентові України
Рецензія на журнал Молодіжної асоціації релігієзнавців «Релігієзнавчі нариси» № 4 (2013), який присвячений темі «Релігійна освіта: теорія, інститути, практика впровадження».
Релігійне життя є однією із складових суспільства і потребує на якісне та адекватне дослідження, особливо щодо питання релігійної освіти, яке останнім часом викликає значний інтерес серед українських науковців та практиків. Журнал Молодіжної асоціації релігієзнавців «Релігієзнавчі нариси» робить свій внесок у дослідження тенденцій та динаміки розвитку релігійного життя в Україні. Номер четвертий за 2013 рік журналу присвячений питанню релігійної освіти, теорії, інститутам, практиці впровадження. Видання висвітлює ряд питань, які дають можливість окреслити певний стан та тенденції релігійної освіти. Так, у статті професора Ф. Козирєва висвітлено понятійно-категоріальний апарат терміну «релігійна освіта» й представлено комплексне, систематизоване бачення історії та сучасного стану даного суспільного явища. Розділ «Релігійна освіта в Європі» знайомить з практикою релігійної освіти у країнах Європи з точки зору історичного контенту, практики державно-церковних відносин та нормативно-правової бази європейських держав. Розділ, присвячений релігійній освіті конфесій, дає змогу ознайомитися з історичним наповненням та сучасним станом релігійної освіти, виховання та особливостями навчальних закладів духовного спрямування конфесій: католицизму, віри багаї та ісламу.
Інформативно наповненими та змістовними є розділи "Переклад", "Архів", "Рецензії", котрі дозволяють частково сформувати особливості світових тенденції у сфері релігієзнавства.
Огляд дисертаційних досліджень з релігійної освіти дає можливість простежити динаміку та інтерес до даної тематики, однак варто зазначити, що кількість досліджень потребує розширення та привернення більш значної уваги до питань релігійної освіти в контексті національного та світового досвіду та у зв'язку з незначною кількістю досліджень у даній сфері. Журнал інформаційно наповнений, логічно структурований, відрізняється оригінальністю подання матеріалів, а також високою якістю проведених наукових досліджень.
У той же час слід зазначити про деякі аспекти, які можуть знайти своє подальше відбиття в наступних випусках журналу «Релігієзнавчі нариси», присвячених релігійній освіті. Доречним було б висвітлити такі питання: представити аналіз викладання дисциплін духовно-морального спрямування в школах України, враховуючи конфесійну приналежність та спрямованість, врахувавши при цьому їхній вплив та значення у навчально-виховному процесі. Також важливим і доречним є висвітлення аналізу стану освіти в найбільших за чисельністю конфесіях в Україні (духовна освіта (теологічна), діяльність недільних шкіл та інших організацій освітньо-просвітницького характеру конфесій); аналізу, опрацювання та викладу на сторінках журналу потребує питання загального стану релігійної освіти в Україні, про який вказано в даному номері точково, але варто було б більш детально зупинитись на даному питанні.
Ще однією складовою, яка потребує свого аналізу, є історія релігійної освіти в Україні з визначенням та конкретизацією термінів саме для практики українського досвіду. У даному номері значний акцент зроблено на дослідженні стану релігійної освіти в країнах Європи, у той же час аналіз стану релігійної освіти в інших країнах дасть можливість розширити світоглядне бачення для сучасної української практики у даному питанні.
Зазначені побажання не знижують цінності та вагомості представлених наукових досліджень у сфері релігійної освіти, але потребують привернення більшої уваги науковців – теоретиків і практиків, викладачів та всіх, кому цікаве і небайдуже питання розвитку релігійної освіти в Україні та її впливу на гуманітарну політику держави, суспільне життя та духовність українського народу. У даному контексті варто системно та комплексно вивчати міжнародний досвід у питанні релігійної освіти, конкретизувати понятійно-категоріальний апарат даної сфери, не оминати увагою значні надбання релігійної освіти в національній історичній, практичній та теоретичній сферах. Одним з механізмів для здійснення таких досліджень є журнал «Релігієзнавчі нариси», який варто періодично присвячувати питанням релігійної освіти в Україні та світі.
Оригінальний допис розміщено не сторінках інтернет-порталу "Релігія в Україні"