Цитати з відгуків про РН

С первого номера было очевидно, что «Релігієзнавчі нариси» окажется журналом, объединяющим широкий ряд ученых. Минск, Москва, Киев, Донецк, Волгоград: таков географический диапазон представленных авторов. - Ксения Колкунова

Від редколегії

ШАНОВНИЙ ЧИТАЧУ!

 

Черговий номер «Релігієзнавчих нарисів» продовжує раніше започатковану практику – виокремлення теми номеру. Це число журналу присвячено новим релігійним рухам (НРР), під якими розуміються новітні релігії, рух New Age і нові напрямки всередині усталених релігійних традицій. НРР – важлива тема для релігієзнавства, оскільки має значущі теоретичні і практичні виміри. Визнання того чи іншого руху власне релігійним ставить питання щонайменш про його легітимізацію, особливості реєстрації та надання пільг нарівні з традиційними церквами. Це стосується однаковою мірою й українського рідновірства, й Церкви Саєнтології чи Церкви Уніфікації (мунізму).

 

Статті Дмитра Базика та Сергія Аношка про українське рідновірство та саєнтологію тематично співідноситься із дослідженнями нових релігійних рухів. До них долучається розвідка Олексія Павлюка, щоправда, акцент у ній зміщений у бік католицької церкви – йдеться про ставлення останньої до неоіндуїстського типу НРР. Дослідження Михайла Кобрина присвячено новому руху в межах греко-католицької церкви – «донгалітам».

Матеріали розділів «Переклади» та «Архів» також безпосередньо стосуються виділеної у цьому номері теми. Зокрема, увазі читачів пропонується стаття всесвітньовідомої дослідниці НРР Айлін Баркер, у якій вона розмірковує над прикладними аспектами проблеми: як має реагувати громадськість та можновладці на діяльність новітніх релігій? Дослідження Яна Каледи, Томаша Каргера та Іржі Посльта демонструє зміну такої реакції на прикладі чеського суспільства. Ми переконані, що обидві перекладені статті стануть у нагоді не лише молодим дослідникам, але й старшим колегам. Передрукований текст Ніколая Фетісова про сектознавство як науку, на нашу думку, евристично цінний у контексті пізнання історії вітчизняної релігієзнавчої думки, а також у рамках осягнення різних підходів до дослідження НРР.

Теми номеру стосується й дві рецензії: на книгу білоруського сектознавця Володимира Мартиновича «Нетрадиционная религиозность: возникновение и миграция» (авторства Антона Лещинського) та на книгу американського психолога Роберта Ліфтона, яка в українському перекладі вийшла під назвою «Технологія «промивки мізків»: психологія тоталітаризму» (автор рецензії – Ольга Муха). Ми прагнули привернути увагу академічної громадськості, як до оригінальних досліджень, які ще не мають вітчизняних аналогів, так і до україномовних перекладів, що суттєво збагачують дискурс НРР.

Інші дві відрецензовані книги присвячені історії релігієзнавства: у книзі Тетяни Малєвич досліджуються різні підходи в осягненні містичного досвіду (рецензент Ілля Ягіяєв), а у розвідці Павла Носачова здійснено аналіз різноманітних концепцій езотеризму та містицизму (реценція Дмитра Горєвого).

Продовженням традиції гарячих диспутів на сторінках журналу стала рубрика «Дискусія», де Вам пропонуються не рафінований академічний текст, а спражнє журналістське дослідження Володимира Волковського, присвячене львівським публічним обговоренням низки інфрастуктурних та адміністративних рішень, прямо узалежнених від релігійних питань. Родзинкою є ексклюзивний коментар одного з чільних акторів цих обговорень – Ірини Магдиш. Сподіваймося у наступних номерах отримати коментарі від іншої сторони процесу.

Традиційно, наприкінці номеру Ви знайде перелік релігієзнавчих книг та дисертацій, що допоможуть зорієнтуватися в сучасному стані українського релігієзнавства.

Сподіваємося, що цей випуск «Релігієзнавчих нарисів» надихне Вас на власне оригінальне дослідження релігії, звіт про яке у вигляді статті ми завжди будемо раді опублікувати на сторінках нашого журналу!